Водохреща в давньому Тернополі

Тип статті:
Авторська

Різні церкви – різні традиції

Йордан, що народ зве Водохрtщею, в Тернополі відзначали урочисто. У день Щедрого Вечора перед полуднем освячували воду в церкві. Прихожани Надставної церкви мали можливість відбути водосвяття на ставі, поруч з високим  льодяним хрестом, задекорованим чатинням, але в основному, – теж ходили до храму. В колишній Успенській церкві освячення відбувалось біля криниці, там, де з’єднуються вулиці Дороша і Микулинецька. При поганій же погоді (завірюха чи сильний мороз) – святили біля церкви.

Наймасштабніше свято Водохреща організовували поблизу Домініканського костелу, на площі Собеського. В 1914 році, наприклад,  спорудили на підвищенні престол, по обидва боки від якого встановили бочки з водою. Все це прикрасили сосновими та ялинковими гілками. До площі прибули процесії від усіх церков, зі своїми священиками на чолі. Брав участь у святкуванні і тодішній парох ТернополяВолодимир Громницький.

Біля костелу зібралась тьма-тьмуща людей: військові і урядовці, представники шкіл та громадських організацій, звичайні мешканці Тернополя та навколишніх сіл. За натовпом розмістились австрійські вояки, форма яких теж була прикрашена сосною. Порядок допомагали підтримувати пожежники в золотих шоломах і жандарми, озброєні короткими скривленим шаблями.

В ту мить, коли отець Громницький занурив підсвічник у воду, вимовляючи слова молитви, зазвучали сурми і відсалютували військові. Далі церковний хор співав «Многая літа» для цісаря, Папи римського і всіх церковних високопосадовців, а після – прогриміли звуки австрійського гімну. Потім парох, залучивши інших отців, почав кропити свяченою водою людей. Завершивши освячення, священики зібрали свої процесії і рушили назад, до церков. А для юрби то був знак: всі кинулися до бочок із пляшками, дзбанками та іншим начинням, щоб набрати води для себе та сімї. Деякі ще ламали галузку смереки від престолу. Галасом і метушнею закінчилась церковна частина Водохреща.

Буденне освячення води

У приміщеннях гімназій теж проводили водосвяття, після чого отець кропив всі класи і інші шкільні приміщення. Тернопільські міщанине полишали традиції обходу із йорданською водою власного господарства. Попереду йшов син з буханкою хліба, за яким крокували батько чи мати-вдова, чи дідо зі свяченою водою, який кропив всі кімнати. При цьому на кожних дверях в домі робили знак хреста.

Вплив поляків на святкування

У часи польського панування над Тернополемводосвяття здійснювали на вищезгаданій площі Собеського. Та коли поляки вирішили, що у таїнстві має брати участь польське військо з їх капеланом, а літургію слід промовляти польською, руське духовенство відмовилось від таких святкувань. З того часу освячення перенесли до церкви Різдва Христового, котра не могла вмістити багато людей. Якось чоловік, що занадто зігнувся над бочкою, під натиском юрби шубовснув у воду... 

Сподобався матеріал? Будемо вдячні за репост.

215
Немає коментарів. Ваш буде першим!
Загрузка...