Гордість Бучача

Тип статті:
Авторська

Вікові дерева

Таким списком лип-довгожителів, як у Тернопільщини, не може похвалитися жодна інша область України. Зокрема, в Гусятинському районі зростає Яблунівська липа (назва походить від однойменного села), котрій понад 200 років. Козівщина пишається липою Богдана Хмельницького, під розлогим гіллям якої відпочивав цей відомий гетьман. Туристичною гордістю Зборівщини є липа Івана Франка, що відвідав місцевість у 1898 році. В цьому ж районі зростає липа польського скрипаля Ліпінського. Хто проїжджав Залішицьким районом, той бачив «лисичниківські липи», що ростуть просто біля автобусної зупинки. І нарешті, у славному місті Тернопіль, на вулиці Листопадовій, вже понад двісті років  красується місцева «липова пам’ятка». Липове дерево увіковічене також в топонімічних назвах по всій території тернопільського краю. Приміром, терени Бережанського, Монастирського і Підгаєцького районів перетинає річка Золота Липа, кришталеві води якої, кажуть, дуже смачні.

Найзнаменитіша липа

Але зупинимось на найвідомішій зеленій жительці Тернопільщини, родом з міста Бучач. Бучацька липа вважається однією з найстаріших на Тернопільщині, адже за деякими прогнозами їй близько шестисот років. Дерево увійшло в історію завдяки тому, що під його розкішною кроною підписано славетнуБучацьку мирну угоду.

Становище України у сімнадцятому столітті було надзвичайно складним, тому даний історичний період названо «Руїною». Козаки під проводом Дорошенка прагнули об’єднати Лівобережну і Правобережну Україну та зробити її автономною. Але їх мрії видались надто сміливими. Сподіваючись на політичну допомогу султана, козацтво разом з турецьким військом рушило на війну проти поляків, і останні змушені були відступити. 18 жовтня 1672 року між польською і турецькою державами укладено Бучацький договір. В межах цих домовленостей Туреччині відійшла східна частина міста, а Польщі залишилась західна.

Взагалі щодо «Дня народження» липи давно точились суперечки. З дати підписання договору зрозуміло: бучацькому унікуму більше, ніж 450 років. Однак, фахівці переконують, що подібного роду угоди не могли підписувати під однорічним деревом, тому зійшлися на віці у шістсот років.

Зелена красуня

Зростало бучацьке диво на вулиці Бандери, неподалік міського парку, і було справжньою туристичною перлиною міста. Відвідувачі з Польщі з задоволенням приходили до липи, що засвідчила історичну подію з життя їхньої Вітчизни. Українських мандрівників теж цікавило віковічне дерево, велетенський стовбур якого більше скидався на дубовий. Тільки уявіть: висота дерева складала 7-8 метрів, з «талією» 185 см. З 1977 року липа визнана об’єктом природно-заповідного фонду, а у 2011 році  – отримала третє місце на всеукраїнському конкурсі«Національне дерево України». Номінація, яку їй присудили, називалась «Історичне дерево України».

Липи не стало

Відносно недавно, 7 березня 2017 року, стовбур дерева розколовся і липа загинула. Точної причини ніхто з дослідників не озвучив. Можливо, для столітньої рослини настав природній час відмирання. Або ж в Україні не вміють поводитись з такими похилого віку липами, і пам’ятка зникла через неналежний догляд. В будь-якому разі – це сумна новина, бо ще одна жива згадка про минуле Тернопілля відійшла у небуття.

Зруйноване дерево

Сподобався матеріал? Будемо вдячні за репост.

99
Бучач
22:54
Цікава стаття!
Загрузка...