Тернопільська область: подорожуємо містами. Борщів

Тип статті:
Авторська

"Смачна" назва

Про походження назви міста існує одна легенда. Нібито, під час чергового нападу татар на місто, які на початку XV століття почастішали, мешканці у пориві гнів та ненависті втопили татарина у казані з борщем. Але більш імовірним варіантом походження назви є рослина борщівник, що зустрічається у цій місцевості та була досить поширеною серед людей у приготуванні їжі (як приправа до салатів, зеленого борщу та різного роду супів).
 

Історія

Перші згадки про цю місцевість знаходимо у літописах, датованих 1199 роком. Тоді ці землі належали до Галицько-Волинського князівства. Згодом поселення переходило під владу польських та литовських князів. Важливим етапом у розвитку міста стало отримання ним у 1629 році магдебурзького права, що відкривало великі перспективи розвитку місцевого самоврядування. Тоді ж Борщів отримує свій перший міський герб – золотавий сніп пшениці, який, до речі, використовується я донині. Подейкують, що такий вибір був зроблений тому, що у місті досить часто відбувалися продовольчі ярмарки.
На початку XV століття споруджується величний замок з палацом, однак на превеликий жаль до наших днів будівлі не збереглися у тому вигляді в якому їх було збудовано. Сьогодні ми можемо бачити лише руїни колись величної фортеці.
Існують непідтверджені факти візиту до міста, на початку XVIII століття, легендарного ватажка опришок Олекси Довбуша. Перекази свідчать про те, що скориставшись допомогою прислуги, опришки потрапили у середину палацу пана. Той, відчувши власну беззахисність та неминучу помсту за страждання простих людей, почав на колінах благати пощади і навіть пропонував Олексі величезні суми грошей, однак останній на зважив на усі вмовляння пана. Лишень зазначив, що прийшов не за грошима чи маєтками, а по його панську черству душу, і тепер, нарешті люди зможуть вільно жити та працювати.
З 1809 по 1815 роки місто знаходилося під владу Російської імперії, але вже наприкінці XVIII століття Борщів повертається під владу династії Габсбургів і починає свій розвиток. У місті з’являються цегельний завод, фабрика по виробництву паперу, пивний, а також спиртово-горілчаний завод. Будується церква Успіння Пресвятої Богородиці, яка збережена до нашого часу.

Українські революції, більшовицька окупація та Друга світова війна

Період революції та громадянської війни відзначився у житті міста видатною подією. 8 липня 1919 року місто відвідав видатний провідник та отаман УНР Симон Петлюра, який прибув до Борщева на переговори з тодішнім президентом ЗУНР Євгеном Петрушевичем. Однак, вже 27 липня 1920 місто окупували більшовики, які швидко організували ревком та почали проводити свою звичну справу – червоний терор.
До вересня 1939 року (тобто до того часу як радянська влада та нацистська Німеччина не розділили між собою Польщу) у місті налічувалося декілька різних за національністю шкіл. Так, функціонували польська гімназія, українська, польська та єврейська школи. Після другого вступу до міста радянської армії у вересні 1939 року, функціонування шкіл припиняється.
З початком Другої світової місто окупують німецькі війська і створюють Борщівське гетто, в якому біло винищено майже 2000 євреїв. Багато єврейських дітей було врятовано українськими селянами, які переховували їх до кінця війни, за що були удостоєні звання «Праведників народів світу».

СРСР та Незалежність.

Після звільнення міста від нацистів радянська влада починає встановлювати свої порядки у звільненому місті. Свідоме населення та інтелігенція зазнають утисків. Родичів воїнів УПА репресують або виселяють у дальні регіони «союзу». Багато історичних будівель, зокрема храмів, використовують не за призначенням або й взагалі знищують. На місці єврейського кладовища радянська влада, ніби знущаючись, будує спортивний комплекс зі стадіоном. І лише з настанням незалежності, частину комплексу будо передано для спорудження меморіалу пам’яті. Незалежність України повертає місту його самобутню архітектурну красу. Перш за все, міською владою робиться акцент на розвиток туризму. Адже історичний і по справжньому цікавих місць у Борщеві вистачає. Звісно, роботи ще багато, однак неодмінно треба рухатися у цьому правильному напрямку.
 

Цікавий факт

Борщів відомий ще й своїми майстринями-вишивальницями. Надзвичайної оригінальності борщівській вишивці додає те, що майстрині декорують сорочки чорними нитками й дуже щільною вишивкою. Історично чорний колір вибрано не даремно, адже за час існування міста воно, як вже сказано вище, зазнавало численних винищень. Під час одної такої трагічної сторінки історії, татари винищили майже все чоловіче населення міста. Відтоді жінки були у такому великому смутку, що протягом декількох поколінь одягати сорочки вишиті лишень чорними нитками. Згодом часи змінилися. До чорних стали додавати кольорові нитки. Але незмінним залишився основний – чорний колір вишивки. Відвідуючи Борщів, зверніть увагу на цей цікавий факт, адже справжніх майстринь ручної вишивки у місті та прилеглих селах залишилося не так багато, а борщівська вишиванка може стати гарним подарунком дорогій вам людині.

Місця, які варто відвідати у Борщеві.

Обласний краєзнавчий музей хоч і є спорудою історичною, і вважається однією з окрас міста. Його будівля споруджена у 1908 році є вийнятого гарною, а сам музей налічує понад 12 тисяч експонатів різних часових проміжків. Від археологічних знахідок трипільської кераміки, до зразків вишиванок кінця XIX – початку XX століття.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці – це найстаріший храм Борщева. Збудовано його у далекому 1886 році і наразі знаходиться у віданні УГКЦ. Ця церква цікава ще й тим, що тут розміщено список ікони Божої Матері «у чорній вишиванці». Історія написання ікони досить цікава, її залюбки розкажуть вам місцеві мешканці, а купити на згадку невеличку іконку із зображенням Богоматері зможе кожен охочий.

Руїни замку також не залишать вас байдужими. І, хоча, до нашого часу будівля не збереглася, краєвид, що відкривається з замкової гори, просто захоплює подих. Замок було зведено на самому краю скелі. Він ніби височів над прірвою. Однак, час та людський вплив зробили свою справу. Від минулої величі замку не залишилося й сліду. Але є й те, що не зможе знищити ні час ні людина – неймовірної краси природа й краєвид, що відкривається з цієї місцини.

Загалом місто наповнене старовинною архітектурою й декількома новозбудованими церквами та костелами які буде цікаво відвідати. У місті є непоганий готель де можна з комфортом розміститися, а на околицях наявні декілька хостелів, тож із ночівлею проблем не виникне.

Відвідати «смачне» місто Борщів треба, ще й тому, аби потрапити на щорічний вересневий фестиваль «Борщ’їв», а звідти, повірте, ви голодними не підете.

Подорожуючи Тернопільщиною ви поринете в неймовірно різнобарвну історію цього краю та насолодитеся неповторною природою західної України. Тернопільщина захоплює!

Сподобався матеріал? Будемо вдячні за репост.

442
Немає коментарів. Ваш буде першим!
Загрузка...