Тернопільська область: подорожуємо містами. Бережани

Тип статті:
Авторська

Героєм чергової розповіді про тернопільські міста стане мальовниче та старовинне місто Бережани, що оточене п’ятьма невеличкими горами. Розташувавшись на пагорбі біля річки Золота Липа, місто гордовито височіє та запрошує охочих відвідати його і пройтись старовинними вуличками, які ще пам’ятають князів Потоцьких та визвольну боротьбу під проводом визначного Гетьмана Богдана Хмельницького.

Польський період. Магдебурзьке право

Перші писемні згадки відносяться до польського періоду в історії міста. У них зазначалося, що у 1375 році князь Владислав Опольський передав місто руському боярину Ваську Тептуховичу.

Важливою віхою в історії Бережан є отримання містом магдебурзького права, коли ним стали володіти заможна сім’я магнатів Синявських. Місто починає швидко розбудовуватись, тоді ж зводять і замок. Загалом Синявські сприяли архітектурному злету Бережан, а оборонний комплекс, включно із замковою спорудою, славився далеко за межами міста. Володіли містом і відомі князі Потоцькі.

Не лише війни приносили мешканцям Бережан сум та відчай. За свою довгу історію у місті відбулось чотири спалахи епідемії чуми, а також епідемія холери у 1830 році. Ця пошесть винищила багато мешканців і завдала непоправних втрат у людському потенціалі міста. Адже ні храми та історичні будинки з ратушами є цінністю міста, а лише люди, що його населяють.
 

Австрійський період. Відкриття залізниці

За час володіння Австрії, Бережани стають повітовим містом. Будуються костели та навчальні заклади. До речі, на прохання українців, які складали чи не основну етнічну частину міста, відкрити у гімназії бодай клас з вивченням української мови, влада м’яко відповіла відмовою. Збір підписів не дав результатів, адже під тиском поліції люди були змушені відкликати свої підписи під петицією.

З позитивних моментів можна зазначити про спорудження у 1909 році залізничного сполучення зі Львовом. Однак Перша світова війна і руйнування, які вона принесла з собою, відобразилися на місті. Бережани зазнали досить суттєвих руйнувань, а деякі безцінні пам’ятки архітектури різних періодів були маже знищені.

Поляки. Більшовики. Німці

З 1919 по 1939 Бережани знаходяться під владою Польщі. Однак після підступного поділу Польщі між більшовиками і нацистською Німеччиною, Бережани відходять до «совєтів». І тут починається один з найгірших етапів у житті міста та його мешканців.

Органи НКВС розпочинають «червоний терор» серед населення, тим самим знищуючи помірковану інтелігенцію міста, натомість залишаючи лишень не досить освідченних селян, яких примусом заганяють у колгоспи. Більшовики грабують та вбивають багатих ремісників, прикриваючи все це потребами «новой совєтской власті» та так званою «націоналізацією». Всі свої звірства вони намагались приховати, тому знищували письмові докази а, з початком наступу Гітлера, спалили будівлю «Українбанку».


 

Після окупації міста військами вермахту страждання лишень посилилися. Оскільки Бережани були багатонаціональним містом (поруч мирно співіснували українці, поляки, євреї, вірмени і навіть татари), то німці перш за все поставили мету "очистити" Бережани від євреїв, провести так званий «judenfrei». Однак знайшлися у місті й ті, хто у цю важку хвилину переховував у себе євреїв, тим самим врятувавши найцінніше – життя. За це декількох мешканців Бережан було відзначено званням праведників народів світу.

22 липня 1944 рокуБережани було звільнено від нацистів та зайнято військами Першого Українського фронту радянської Червоної армії. Починається новий нелегкий етап життя міста. «Совєти» починають боротьбу з військами УПА, яка все ще прагнула здобути для України незалежність. Радянські війська НКВС проводять масові пошуки «ворогів народу» та «націоналістичного елементу», разом з тим винищуючи всіх, хто хоч якось виказав своє негативне відношення до радянської влади. Багатьох було виселено з рідних домівок на північ СРСР назавжди.


Прихід незалежності до Бережан у 1991 році

Почався не менш важливий етап у житті міста – відбудова після багатьох років панування радянської влади. За цей час вся архітектурна привабливість міста спотворилась і потребувала негайного ремонту. Не дивлячись на те, що у місті функціонують промислові підприємства такі як: склозавод, цегляний завод, а також птахофабрика та підприємство з виготовлення макаронних виробів, головним вектором розвитку виокремлено туризм.

Місто дійсно унікальне, адже завдяки своїй історичній багатонаціональності, архітектура Бережан відображає культурні особливості різних народів. Тут знаходимо пам’ятки української церковної архітектури, єврейські синагоги і навіть вірменську вулицю. І не дивно, що у 2001 році місто Бережани внесено до списку історичних міст України зі статусом Державного історико-культурного заповідника.

Бережани сьогодні. Цікаві місця й будівлі

Рештки замку

Колись могутня і велична споруда – Бережанський замок, сьогодні являє собою кам’яні рештки з мурами та вежею. Власне сама нинішня споруда вже мало чим нагадує замок, але відвідати це місце варто. Хоча б тому, що збудовано фортецю у далекому 1554 році. За цей час будівля бачила немало злетів та потрясінь господарів, однак слугувала надійним фортифікаційним укріпленням. Але ніщо, як кажуть, не встоїть перед плином часу. Не виняток й Бучацький замок. Тож радимо неодмінно його відвідати.

Церковні пам’ятки

В самому центрі міста, на Площі Ринок, знаходиться церква Пресвятої Трійці. Збудована вона у 1768 році. До речі, це єдина храмова споруда, що збереглася і розташована у межах ринкової площі в Україні. Цікавою є й архітектура церкви, що являє собою суміш рококо та пізнього барокового стилів. Уся будівля декорована різноманітними фресками ліпленням та скульптурами. Собор на сьогодні діє і є у власності вірних УГКЦ


Без перебільшення унікальним є храм на честь Святого Миколая. Ця церква – яскравий зразок галицької школи дерев’яної архітектури. Збудована вона у 1691 році зі зрубу, з’єднаного між собою різноманітними «замками», які використовувалися народними майстрами того часу при будівництві дерев’яних споруд. У середині знаходиться унікальний різьблений іконостас та ківоти ікон, що є неповторними і унікальними зразками різьбярського мистецтва України. Користується церквою громада УПЦ КП. У церкві регулярно відбуваються служби Божі.
 

Є у Бережанах і пам’ятка архітектури готичного стилю – костел Петра і Павла, збудований за сприяння Адама Синявського у 1626 році. Цікаво те, що освячено костел на честь Різдва Пресвятої Богородиці, натомість після довгих часів занепаду споруду нарешті було передано вірним РКЦ і освячено на честь Петра і Павла. Дуже цікавою є архітектура цього комплексу споруд. Дзвіниця – це переобладнана оборонна вежа. Основна ж будівля костелу мала ще й оборонне значення, адже, на відміну від Бережанського замку розташованого в низині, була розміщена на пагорбі. На території споруди розміщено усипальницю, де поховані визначні діячі різних років, серед яких гетьмани, державні діячі та інші.

Загалом костел зазнавав багатьох руйнувань та перебудовувався. У часи безбожної радянської влади використовувався під склад та спортивну школу. Нарешті у 1996 році його повернули римо-католицькій церкві. Вже проведено багато ремонтних та відновлювальних робіт, і наразі костел повністю функціонує.
 

Церква Пратулинських мучеників (колишній костел святого Миколая монастиря бернардинів) – унікальна споруда у стилі раннього бароко, що є головною спорудою Бернардинського монастиря. Збудований у 1683 році храм став ще одною фортифікаційною спорудою Бережан, що мала захищати місто з півночі. Костел оточений великим кам’яним муром і виглядає немов неприступна фортеця. З приходом радянської влади монастир занепав. Тут було облаштовано спочатку притулок для дітей-сиріт, згодом професійно технічне училище і нарешті трудову колонію для неповнолітніх. Після передачі всього комплексу УГКЦ почалися відновлювальні роботи, які тривають й досі. Кожен охочий може відвідати костел і побувати на службі Божій щонеділі о 8:00.
 

Костел Різдва Діви Марії є парафіяльним храмом вірменської громади міста. Це діючий храм з досить давньою історією. Оскільки вірменська громада міста з кожним роком збільшувалася, М. Синявський вирішив надати їм земельну ділянку для спорудження храму. Збудований в 1710 дерев’яний храм швидко зазнав руйнувань загалом від природних чинників,  і у 1750 був зруйнований.

Натомість вже у 1764 було відбудовано кам’яну будівлю у стилі пізнього бароко і освячено на честь Різдва Пресвятої Діви Марії, а один з притворів на честь святого Георгія. За часів радянської влади храм перетворили на зерносховище та клуб колгоспників. Було пошкоджено неймовірно цінні вітражі та ікони. Перебудовано внутрішні приміщення та знищено вівтар. Наразі храм знаходиться у більш-менш задовільному стані, були проведені капітальний ремонт та реставрація.
 

На жаль, не збереглася до нашого часу будівля Бережанської синагоги. На сьогодні ми маємо лише залишки споруди без стелі, що знаходиться у вкрай жалюгідному стані. Як і вірменська, єврейська громада Бережан збільшувалася з кожним роком, тому передували різні обставини, зокрема сприятливий клімат для розвитку торгівлі. Тож і не дивно. Що євреї потребували власної релігійної установи. І вона була збудована у 1638 році. Згодом невеличка будівля не могла вміщати усіх охочих, і у 1718 була зведена так звана«Велика синагога», при якій розміщувалася лікарня та бібліотека. Однак вже з настанням Першої світової синагогу спалили, а у часи Другої світової повністю знищили все, що могло б нагадувати про минуле цієї споруди. В радянські часи у приміщенні синагоги облаштували автобазу працівників торгівлі. Колись внутрішня пишність і краса синагоги захоплювала багатьох, але згодом будівля настільки занепала, та зруйнувалася зовсім. І тепер ми можемо бачити хіба що руїни минулої величі.

Перспективи

На сьогодні економічна ситуація в нашій країні не спонукає до розвитку історичних місць. Навпаки, з кожним роком все менше коштів виділяється на їх розвиток, а подекуди цих коштів не вистачає навіть на утримання пам’ятки, не кажучи вже про реставрацію або розвиток. Натомість маємо надію на поліпшення ситуації у секторі історико-культурної спадщини, адже її розвиток може згодом стати досить суттєвим поповненням як місцевих так і державного бюджету країни.


Місто просто наповнене історичними будівлями. Звичайні житлові будинки являють собою зразки архітектури певної історичної епохи розвитку міста. Варто лише уважно придивитися і ви помітите неповторний дизайн вікон, чи то оригінальну покрівлю будинків у самому центрі міста. Подорожувати містами Тернопільщини варто, а вивчати історію свого краю треба неодмінно. Тернопільщина захоплює!

Сподобався матеріал? Будемо вдячні за репост.

417
Немає коментарів. Ваш буде першим!
Загрузка...